КУМЕДНИЙ, А, Е.
Кумедний, а, е.
1) Смѣшной, комическій.
2) Странный, чудной. Кумедний чоловік! скажи, будь ласкав, наш визволителю, — хто ти такий! Сніп. 44. У мене така кумедна натура, — як тільки заговорив про дівчат, то і до завтрього не перестав би. Греб. 399 — 400.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 324.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КУМЕДНО →← КУМЕДІЯНТ, ТА,